ПРОЧИНАТИ, НА́Ю, ЄШ,
Прочинати, на́ю, єш, сов. в. прочну́ти, ну́, не́ш, гл. = Прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 490.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРОЧИНАТИСЯ, НА́ЮСЯ, ЄШСЯ, →← ПРОЧЕСАТИ, ШУ́, ШЕШ,